Сучасна практика православного Великого посту передбачає повну відмову від продуктів тваринного походження – м’яса, молока, яєць тощо. Риба допускається тільки двічі – на свято Благовіщення та Вербну неділю. У Лазареву суботу можливе послаблення на рибну ікру. В інші дні вимоги бувають суворішими і забороняється вживання навіть рослинної олії.
Що ж тоді можна їсти? Овочі та фрукти, зелень, каші та макаронні вироби, хумус, гриби, квасолю та інші боби, горіхи, соління, хліб, чай, каву, узвар, какао, молоко – соєве, мигдальне, кокосове, вівсяне. З солодкого – чорний шоколад, мед, лукум, ягоди, сухофрукти. Формально пісними також є морепродукти – устриці, мідії, креветки та інші делікатеси. По суботах і неділях церковний устав дозволяє споживати вино.
Недоречними під час посту вважаються різноманітні веселощі та розваги – вечірки, концерти, танці, гучний сміх. Шлюбним парам рекомендовано утримуватися, по можливості, від статевого життя.
Чи можливі послаблення – тобто недотримання людиною частини або й усіх перелічених вимог, яке не вважатиметься Церквою порушенням? Так. Уже згаданим каноном – 69-м правилом святих апостолів – постові обмеження не накладаються на тілесно немічних, тобто хворих.
Також послаблення надаються дітям (зазвичай до 12 років), вагітним і матерям із немовлятами на руках, військовослужбовцям та іншим категоріям людей, які важко працюють і потребують сил, або просто не мають змоги вільно формувати свій раціон, бо це робиться організовано. Причиною для послаблення є подорож або перебування в країні, де складно забезпечити собі харчування за православною традицією.
В усіх випадках Церква закликає, перш ніж приймати рішення про послаблення посту – порадитись зі священником і взяти благословення. Бо йдеться не лише про самовільний подвиг, а й про дисципліну спільноти віруючих, де всі пов’язані благодаттю Божою для взаємної підтримки і допомоги.
Водночас не варто перекладати всю відповідальність на священника. Може статися, що він не дуже добре вас знає, не розуміє реальних потреб і обставин вашого життя, тому висуває недоречні вимоги. Остаточне рішення – навіть про виконання чи ні настанов священника – за самою людиною. Це – благословенна територія свободи вибору.
Піст має допомагати здоров’ю, а не шкодити йому – і йдеться не тільки про здоров’я духовне. Не може бути метою – виснажити себе настільки, щоб на Страсному тижні втратити свідомість у храмі та зустріти Великдень на лікарняному ліжку.
Добре постування не вимірюється суворістю раціону чи кілограмами схуднення. Тут інакша логіка. Простіша їжа на противагу вишуканим стравам – це про економію часу для духовних вправ і заощадження фінансового ресурсу для благодійності. Обмеження зовнішніх звуків із телевізора, радіо, навушників, інформаційного шуму соцмереж – це про концентрацію на молитві, текстах Святого Письма і роботі над собою.
Правильно проведений піст не розслаблює, а збирає людину докупи. На всіх рівнях. Очищає розум і серце, зміцнює волю, мобілізує фізичні та душевні ресурси для нової якості життя. Не варто плутати це з формальним виконанням якихось приписів. Ефект від яких може суперечити як духовному, так і тілесному здоров’ю.
Сучасна практика православного Великого посту передбачає повну відмову від продуктів тваринного походження – м’яса, молока, яєць тощо. Риба допускається тільки двічі – на свято Благовіщення та Вербну неділю. У Лазареву суботу можливе послаблення на рибну ікру. В інші дні вимоги бувають суворішими і забороняється вживання навіть рослинної олії.
Що ж тоді можна їсти? Овочі та фрукти, зелень, каші та макаронні вироби, хумус, гриби, квасолю та інші боби, горіхи, соління, хліб, чай, каву, узвар, какао, молоко – соєве, мигдальне, кокосове, вівсяне. З солодкого – чорний шоколад, мед, лукум, ягоди, сухофрукти. Формально пісними також є морепродукти – устриці, мідії, креветки та інші делікатеси. По суботах і неділях церковний устав дозволяє споживати вино.
Недоречними під час посту вважаються різноманітні веселощі та розваги – вечірки, концерти, танці, гучний сміх. Шлюбним парам рекомендовано утримуватися, по можливості, від статевого життя.
Чи можливі послаблення – тобто недотримання людиною частини або й усіх перелічених вимог, яке не вважатиметься Церквою порушенням? Так. Уже згаданим каноном – 69-м правилом святих апостолів – постові обмеження не накладаються на тілесно немічних, тобто хворих.
Також послаблення надаються дітям (зазвичай до 12 років), вагітним і матерям із немовлятами на руках, військовослужбовцям та іншим категоріям людей, які важко працюють і потребують сил, або просто не мають змоги вільно формувати свій раціон, бо це робиться організовано. Причиною для послаблення є подорож або перебування в країні, де складно забезпечити собі харчування за православною традицією.
В усіх випадках Церква закликає, перш ніж приймати рішення про послаблення посту – порадитись зі священником і взяти благословення. Бо йдеться не лише про самовільний подвиг, а й про дисципліну спільноти віруючих, де всі пов’язані благодаттю Божою для взаємної підтримки і допомоги.
Водночас не варто перекладати всю відповідальність на священника. Може статися, що він не дуже добре вас знає, не розуміє реальних потреб і обставин вашого життя, тому висуває недоречні вимоги. Остаточне рішення – навіть про виконання чи ні настанов священника – за самою людиною. Це – благословенна територія свободи вибору.
Піст має допомагати здоров’ю, а не шкодити йому – і йдеться не тільки про здоров’я духовне. Не може бути метою – виснажити себе настільки, щоб на Страсному тижні втратити свідомість у храмі та зустріти Великдень на лікарняному ліжку.
Добре постування не вимірюється суворістю раціону чи кілограмами схуднення. Тут інакша логіка. Простіша їжа на противагу вишуканим стравам – це про економію часу для духовних вправ і заощадження фінансового ресурсу для благодійності. Обмеження зовнішніх звуків із телевізора, радіо, навушників, інформаційного шуму соцмереж – це про концентрацію на молитві, текстах Святого Письма і роботі над собою.
Правильно проведений піст не розслаблює, а збирає людину докупи. На всіх рівнях. Очищає розум і серце, зміцнює волю, мобілізує фізичні та душевні ресурси для нової якості життя. Не варто плутати це з формальним виконанням якихось приписів. Ефект від яких може суперечити як духовному, так і тілесному здоров’ю.
Отець Дмитро Шаповалов
