Чи є гріхом убивство ворога на війні та як Церква ставиться до військових, які брали участь у бойових діях? Це питання обговорили під час нового випуску подкасту Faith Talks, присвяченого темі «Християнство і буддизм».

Під час розмови ведуча порушила непросте питання про заповідь «Не вбий» та її застосування в умовах війни. На нього відповів протоієрей Андрій Дудченко, пояснивши, як це питання розглядалося в церковній традиції та якою є сучасна пастирська практика.

За словами священника, у IV столітті святитель Василій Великий радив військових, які вбивали ворога не через жорстокість, а виконуючи свій військовий обов’язок, на три роки відлучати від Святого Причастя. Це робилося не як покарання, а як час для покаяння й духовного осмислення пережитого.

«Це теж гріх, хоча не вільний гріх. Це те, що противне людській природі, адже людині не властиво вбивати іншу людину», – пояснив протоієрей Андрій Дудченко.

Водночас священник наголосив, що сьогодні Церква не застосовує це правило буквально. Військовослужбовців, які приходять у відпустку або перебувають на фронті, капелани вислуховують на сповіді та допускають до Святого Причастя.

«Ми допускаємо військових до Причастя. Якщо вони приходять у відпустку або капелан приїжджає до них, він проводить сповідь і одразу причащає їх. Тому що інколи захист можливий лише шляхом знищення ворога. Це прикро, але це реальність. За військовими стоять усі ми: їхні рідні, близькі та все цивільне суспільство, яке може жити завдяки тим воїнам, які його захищають», – зазначив він.

Повний випуск подкасту Faith Talks «Християнство і буддизм» доступний на YouTube-каналі «Православні східняки».