Великий піст припадає на весняний час і передує Страсному тижню та Великодню. Підготовчий період до посту триває чотири тижні. Недільні богослужіння цього часу мають чітко визначені євангельські читання – притчі про митаря і фарсея, про блудного сина, також згадуються Христові слова про Страшний останній суд. Через Боже слово закладається основа покаянної складової Великого посту.
Останній тиждень перед ним називається Сирним або Масляною. М’ясо вже не благословляється до вживання, натомість іще дозволені молочні продукти. В народі цей період пов’язаний з масовими святковими заходами, в західній традиції – карнавалами. Адже під час посту подібні розваги вже не є доречними.
Цьогоріч Сирний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Завершується він Прощеною неділею. Це останній передпостовий день. Фактично, вечірнє богослужіння цієї неділі і є першою постовою службою. Наприкінці вечірні відбувається зворушливий чин прощення – коли священник просить у громади, а присутні один в одного пробачення, щоби в примиренні увійти в піст.
Підготовчий період нагадує про наближення Святої Чотиридесятниці. Кожна його неділя допомагає з визначенням пріоритетів на постовий час. Щоби запитання «а що тепер робити, як мені постити» постало не 23 лютого, коли Великий піст уже почався. А задовго до цього вже було знайдено належні відповіді.
Неділі під час Великого посту – особливі. Це своєрідні чек-пойнти – точки перевірки пройдених етапів і отримання наснаги на продовження шляху.
1 березня – Торжество Православ’я. Урочиста натхненна згадка про перемогу над єресями.
8 березня – згадка Григорія Палами, святого містика, який захищав красу афонської молитовної традиції.
15 березня – неділя Хрестопоклінна. Посередині посту – нагадування про Хрест як головну жертву в історії людства. Власна жертовність отримує підсилення перед випробуваннями.
22 березня – вшанування Іоана Ліствичника, видатного упорядника аскетичного досвіду Православ’я.
29 березня – пам’ять Марії Єгипетської, яка довела можливість переходу від найрозпуснішого життя до висот праведності.
Вербна неділя, коли згадується Вхід Господній у Єрусалим, святкуватиметься 5 квітня. Наступні дні Церква називає великими. У Велику середу, 8 квітня, згадується зрада Юди. Великий четвер, 9 квітня, присвячено останній трапезі Ісуса з учнями – Тайній вечері. Страсна п’ятниця, 10 квітня – переживання розправи над Христом і Його смерті. Велика суботу, 11 квітня – день тиші та скорботи, просякнутий передчуттям перемоги світла.
Нарешті неділя, 12 квітня – Христове Воскресіння, Пасха. Піднесені Великодні служби, дзвони, христосування, святкові столи з м’ясом і пасками. Завершення посту.
Для чого потрібні недільні чек-пойнти? Для корекції шляху. Коротші дистанції простіше долати, ніж марафон. Виконати завдання від неділі до неділі легше, ніж замахнутися одразу на 40+ днів – і провалитися на півдорозі.
Чек-пойнти навчають реалістичнішого погляду на себе. Дарують радість від маленьких перемог. І не роблять поразки катастрофою. Бо в разі чого «програно» лише тиждень, а не одразу весь піст. А один поганий тиждень ще є змога «закрити» гарним наступним. Це додатковий стимул рухатися далі, а не зупинятись на місці падіння. Бо до мети приходить той, хто попри все – продовжує йти, а не сідає оплакувати власні помилки. В цьому одна з наук Великого посту.
Отець Дмитро Шаповалов
