Що для християнина означає Священне Передання? І чому навколо цього виникає стільки різних поглядів?
У новому випуску «Faith Talks – розмови про віру» відношення до Передання обговорили православний вірянин та релігієзнавець В’ячеслав Горшков та пастор євенгельської церкви «Нове місто» Денис Кондюк.
У християнстві Священне Передання – це сукупність усього вчення, досвіду та практики Церкви, які передаються від апостолів або усно, або через церковне життя, навіть якщо це прямо не записано в Біблії. Фактично, це богословський «фундамент», на якому стоїть Церква. Саме з Передання прийшли священство, іконошанування, таїнства і т.д. Православна церква високо шанує Священне Передання.
«Я розглядаю Передання як певний принцип. Хтось набуває якогось досвіду, він передає його своїм дітям, вони, коли цей досвід застосовують до свого життя, вони його збагачують власним досвідом. Тобто до досвіду батьків додають свій, передають своїм дітям, і так воно має передаватись. Тобто на кожному етапі під час життя кожного покоління традиція має збагачуватися для того, щоб залишатися живою. Якщо, наприклад, я отримав якийсь досвід з попередніх поколінь, я його не осмислив, я його не охопив в повноті, я його не використав в повноті, я його як прийняв, так і передав, оце нагадує відому історію, яку Ісус розповів [притча про таланти]. Оце якраз приклад того, як не треба поводитись з традицією. Традицію треба примножувати.» – наголосив В’ячеслав Горшков.
Протестанти, у свою чергу, притримуються принципу Sola Scriptura (лат. «лише Писання»). Цей принцип говорить, що все повинно базуватися на Біблії, інше – вторинне. Хоча в різних протестантських течіях відношення до традицій та Передання теж відрізняється. Слова апостола Павла «Тримайтеся Передання, якого ви навчилися або словом, або посланням нашим» найчастіше протестанти трактують як буквальне наставництво і повагу до буквальних наставників, які ведуть людину по вірі.
«Якщо брати євангельську традицію, то це швидше певне таке наївне читання Біблії. В цьому є багато щирості. Але й багато є трошки самодурства, прямо скажемо, богословського. Тому що от я читаю Біблію, як розумію, так це і є. З однієї сторони, це мотивує до певної близькості з Богом. І, дійсно, Бог відкривається, не дивлячись на те, що ми чогось не знаємо. Але, з іншої сторони, люди інколи не помічають, що вони насправді є під впливом якоїсь традиції богословської, просто вони про неї не знають.» – сказав Денис Кондюк.
Під час подкасту учасники також обговорили інші речі, на які в православ’ї та протестантизмі дивляться по-різному: ікони, святі, молитва за померлих тощо.
Новий випуск вже можна переглянути на YouTube-каналі «Православних східняків».
Про різне відношення православних та протестантів до хрещення немовлят можна прочитати тут.